Куратор виставки «Життя в раю», учасник культурологічної розвідки.
Художник, музеєзнавець, генеральний директор НЦНК «Музей Івана Гончара», дослідник та куратор проєктів традиційного наївного мистецтва.
У 1970 році закінчив Київський державний художній інститут.
З 1992 року — член Національної спілки художників України.
З 1993 року — директор Музею Івана Гончара.
У 2000 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтв.
З грудня 2008 до липня 2010 року входив до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
З 2009 року — заслужений діяч мистецтв України.
Основні роботи Петра Гончара як художника — у галузях монументально-декоративного мистецтва та живопису. Його творчість ґрунтується на принципах школи Михайла Бойчука, Івана-Валентина Задорожного та світоглядних формах наївного малярства.
Як куратор і дослідник протягом усього професійного життя займається вивченням української народної творчості. Був куратором понад 10 тематичних проєктів, а також співкуратором (спільно з Лідією Лихач) виставкових проєктів «Український наїв» (2014) та «Чисте мистецтво» (2017).
