Лисенко Іван

Лисенко Іван

Народився 1921 року в селі Золотоношка Драбівського району на Черкащині в сім’ї хліборобів. 1935 року закінчив сім класів місцевої школи, почав працювати в колгоспі. У Другу світову потрапив до концтабору Бухенвальда. До рідного села повернувся 1945-го. Наступного року призваний до армії, де починає малювати. Після повернення закінчив культосвітній технікум, Харківський інститут культури. Був директором Золотоношківської бібліотеки, місцевого Будинку культури.

1950 року з’явилася перша картина Івана Лисенка — «Поле край села». 1974 року створив у рідному селі краєзнавчий музей. Того ж року став лауреатом Всесоюзної виставки творів самодіяльних художників «Слава праці», згодом — Всесоюзного фестивалю самодіяльної творчості трудящих. 1985 року художнику надали почесне звання «Заслужений майстер народної творчості».

Роботи Івана Лисенка експонувалися на 23 персональних, а також численних обласних, республіканських, всесоюзних і міжнародних виставках. Про життя художника знято два документальні фільми: «Золотоношківські вечорниці» та «Сяйво фарб І. Лисенка».

Помер художник у 1977 році.

Текст створено за матеріалами видавництва “Родовід”.