Кайдаш-Машковська Катерина

Кайдаш-Машковська Катерина

Народилася 1913 року. Зростала в хаті свого діда Кайдаша — одного з прообразів повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». В інтерв’ю Лідії Лихач художниця розповідала: «Хотілось малювати від дитинства — водила волів, коли батько орав, і думала, як би намалювала оце гарне небо, дощ, став. Але роботи було так багато, що мусила допомагати батькам, і було не до малювання. А тоді настали колгоспи — верталася з поля й думала, як би намалювала ніч, дівчат, що співають… Потім сім’я, діти — і завжди важке життя».

Працювала на Стеблівській бавовняній прядильно-ткацькій фабриці, у колгоспі.

Відтоді, як вийшла на пенсію та стала жити сама, почала малювати постійно: про те, як колись святкували, як весілля гуляли, яким пам’ятає село, річки й поля навколо. Створювала ілюстрації — аквареллю та гуашшю — до творів Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Бурлачка», «Дві московки», «Старосвітські батюшки та матушки», «Баба Параска та баба Палажка».

Померла мисткиня у 1992 році.

Твори художниці зберігаються в Корсунь-Шевченківському історичному музеї (понад 200 робіт), Національному музеї українського народного декоративного мистецтва в Києві, Черкаському обласному краєзнавчому музеї та приватних колекціях.

Текст створено за матеріалами видавництва “Родовід”.