Білокінь Надія

Білокінь Надія

Народилася 1893 року в селі Петриківка на Дніпропетровщині в родині бідних селян. Освіти, навіть початкової, не здобула, оскільки батьки не мали коштів для того, щоб відправити доньку до школи.

З 12 років мала Надійка допомагала мамі прикрашати хату «мальовками», а у віці 14 років робила замовлення для сусідів: малювала стьожки до карнизів печей, квітки до комина, лиштви до слижів і сволока та рушники на цигарковому папері. Сусіди порадили матері віднести мальовки на базар, де їх швидко розкуповували.
У заміжжі Надія продовжувала займатися малюванням. Навчила цієї справи усю сім’ю — чоловіка й невістку. Згодом вони вже разом продавали мальовані квіти на базарі.

У 1920 році Надія Білокінь познайомилася з  директором школи Петриківського розпису Олександром Феодосійовичем Стативою, який забезпечував мисткиню фарбами та великими аркушами паперу й просив виконувати малюнки різноманітних сюжетів, де були б зображені не тільки квіти, але й птахи, тварини та люди. Відтоді сім’я Надії Білокінь була матеріально забезпечена завдяки її малюнкам.

Надія Білокінь — одна з провідних майстринь старої школи петриківського розпису, основоположниця власної стильової течії в цій техніці. У 1935 році була учасницею виставки народної творчості в Києві, а також всесоюзних виставок. 1936 року Білокінь отримала звання майстра народного мистецтва України. Її твори на папері є вагомою гордістю багатьох музейних колекцій України.
Померла у 1981 році.

Текст створено за матеріалами видавництва “Родовід”.