Фестиваль наївного мистецтва — проєкт про творчість без меж у форматі без обмежень. Ті, що захоплюються, досліджують, збирають і творять український наїв, об’єдналися, щоб відкрити нову мистецьку сторінку. Це перший онлайн-фестиваль наївного мистецтва, який поєднує розважально-просвітницьку, виставкову та дослідницьку частини.
Кураторська група:
Онлайн-конференція «Космос всередині. Мистецькі практики аутсайдерів в Україні та світі: дефініції, історичний контекст і сучасність» дозволить осмислити явище українського наївного мистецтва в різних його вимірах. Від теорії та термінології до розуміння й захоплення — український наїв відкриває широке поле для досліджень, роздумів та висновків. Для історії українського мистецтва його фіксуватимуть культурологи, мистецтвознавці й дослідники наївного мистецтва з усього світу.
Це збірка робіт митців-аматорів від XVI століття і дотепер. Тут представлено живопис, графіку, колажі, вишивку, театр, музику та об’єкти — від Донбасу до Карпат, від Полісся до Криму. Вивчайте наївне мистецтво, обираючи те, що подобається саме вам. А якщо ви також відчуваєте себе художником, поповніть колекцію проєкту власними творами. Заповнюйте аплікаційну форму і кураторська група обов’язково розгляне ваші роботи, після чого вони можуть бути додані до колекції.
Це спеціальне друковане видання до Фестивалю наївного мистецтва. У ньому зібрано кураторські тексти та твори наївного мистецтва, які доступною мовою ознайомлять усіх охочих із філософією та образами аматорської творчості. У цьому розділі ви знайдете електронну версію видання та інформацію про те, як отримати друкований примірник і поповнити свою бібліотеку.
На Фестивалі наївного мистецтва можна відвідати екскурсію Музеєм або попрацювати разом з художником не виходячи із дому. У розділі Події ми підготували для вас програму, яка наповнить Ваше уявлення про глибину та розмах нашого наїву! Музичні вечірки, театральні покази й перегляди кіно в компанії друзів, художників та команди проєкту. Квести й майстер-класи для дітей, лекції, дискусії та конференції. Беріть участь у подіях та занурюйтесь у фестивальне життя світу наївного мистецтва.
Місце експерименту та мрії про те, яким він міг би бути. Віртуальний простір розділено на 2 частини — кураторську та фондову. У першій — дослідники наївного мистецтва — Олександр Ляпін, Станіслав Туріна, Лідія Лихач, Петро Гончар, Павло Гудімов та Ірина Савченко — підготували авторські виставки аматорської творчості. У фондовій частині зібрано колекції наївного мистецтва з українських музеїв. Доступ до Віртуального музею можливий лише з комп'ютера.
У якому регіоні України виникла традиція розпису хат? У якому селі найбільш дивакуватий підхід до народної творчості? Наскільки неочікувані сюжети та техніку обирають для своїх творів митці-аматори вашого міста? Про це можна дізнатися у розділі Розвідка. Команда проєкту подорожувала містами, містечками й селами України, збираючи інформацію про наївне мистецтво. Інтерв’ю з художниками, об’єкти, що запам’ятовуються — у відеосюжетах з Розвідки.
Анна Гудімова, Олена Хазова — координаторки проєкту
Анна Ковальова — координаторка Конференції
Марина Богуш — авторка текстів
Юрій Горпинич — адміністратор, координатор Культурологічної розвідки
Анастасія Перевертень — менеджерка проєкту, кураторка паралельної програми
Катерина Большакова — дизайнерка
Анна Войтович — архітекторка Віртуального музею
Анна Войтенко, Сашко та Дарина Балабай, Аліна Максименко — знімальна група
Максим Білоусов — фотограф
Роман Білий — проєктний менеджер сайту
Павло Якубовський — дизайнер сайту
Іван Каденюк — розробник сайту
Інна Каленська, Світлана Велеган — адміністраторки проєкту
Данило Білецький — координатор соціальних комунікацій
Соломія Яськів — SMM-менеджерка
Софія Кулик, Михайло Поберецький — аніматори
Валентина Правник — розшифровка субтитрів
Тетяна Ватажишина — редакторка
Дмитро Янковий — перекладач
Лара Яковенко — дизайнерка збірки статей Конференції
Микола Калмиков — водій
Інна Байкова — бухгалтерка
Музеї:
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Полтавський художній музей імені Миколи Ярошенка, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Дніпропетровський художній музей, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, Музей історії міста Бердичева, Художньо-меморіальний музей Олександра Олександровича Осмьоркіна, Волинський краєзнавчий музей, Яготинська картинна галерея Яготинського державного історичного музею, Уманський краєзнавчий музей.
